КОЦЬ

коць іменник чоловічого роду вкривало; килим розм.

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

КОЦЮБА →← КОЦУРІВСЬКИЙ

Смотреть что такое КОЦЬ в других словарях:

КОЦЬ

КИ́ЛИМ (тканий, набивний тощо, найчастіше ворсистий, з візерунками виріб для вкривання підлоги, оздоблювання стін і т. ін.); КОЦ (КОЦЬ) розм. (ворсовий... смотреть

КОЦЬ

КОЦЬ див. коц. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 314.... смотреть

КОЦЬ

КОЦЬ див. коц.

КОЦЬ

імен. чол. роду

КОЦЬ

див. коц.

КОЦЬ

див. коц.

КОЦЬ

коць, -я

КОЦЬ

см. коц

T: 50