Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
КОСА́РИК¹, а, ч.Зменш.-пестл. до коса́р¹.За горою за крутою Косарики косять (з народної пісні);Люди ридали і довго жаліли, що ні рибалок не вийде вже з... смотреть
-а, ч. 1) Зменш.-пестл. до косар 1). 2) тільки мн. Рід трав'янистих рослин родини півникових з лінійно-мечоподібним листям і квітками різного кольору;... смотреть
-а, ч. 1》 Зменш.-пестл. до косар 1).2》 тільки мн. Рід трав'янистих рослин родини півникових з лінійно-мечоподібним листям і квітками різного кольору... смотреть
імен. чол. роду, жив.
(ремизоподъёмной каретки) Fühlerhebel текст., Schaufelmesser
1) уменьш.; ласк. от косар 2) бот. шпажник (отдельный цветок) 3) энт. сенокосец
коса́рик іменник чоловічого роду, істота косар
Коса́рик, -ка; -рики, -ків
m Chest knife
косарик, -а
(наст. фам. Коваленко; р.1904) – укр. писатель, литературовед. Род. в семье крестьянина-бедняка. Печатался с 1942. Автор историко-биографич. очерков об... смотреть