КВОКТУХА

квокту́ха іменник жіночого роду, істота розм.

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

КВОЛІННЯ →← КВОКТАТИ

Смотреть что такое КВОКТУХА в других словарях:

КВОКТУХА

КВОКТУ́ХА, и, ж., розм.Те саме, що кво́чка 1.Усе це – і плескіт цинкового відра в похмурім криничнім провалі, і бабусі з обличчями святих, і квоктуха з... смотреть

КВОКТУХА

КВО́ЧКА (курка, що висиджує або водить курчат), КВОКТУ́ХА розм. За погрібничком ходила квочка з курчатами, і було чути, як вона стиха поквоктує, гребет... смотреть

КВОКТУХА

імен. жін. роду, жив.екон.

КВОКТУХА

-и, ж., розм. Те саме, що квочка I.

КВОКТУХА

[kwoktuha]ж.kwoka

КВОКТУХА

-и, ж. , розм. Те саме, що квочка I.

T: 188