КВІТКА

кві́тка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири кві́тки

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

КВІТКА →← КВІТКІВСЬИЙ

Смотреть что такое КВІТКА в других словарях:

КВІТКА

КВІТКА (лат. flos) — генеративний орган покритонасінних (квіткових) рослин, пристосований до статевого розмноження. К. вважається вкороченим, нерозгалу... смотреть

КВІТКА

КВІ́ТКА, и, ж.1. Частина рослини, що виростає на кінці стебла або гілки й складається з маточки, тичинки й пелюсток навколо них; звичайно має різне заб... смотреть

КВІТКА

КВІ́ТКА• "КВІТКА"- ілюстрований літ. збірник. Видав 1890 Василь Лукич у Львові. Вміщено оповідання "Гершко Гольдмахер" Т. Франка, "Нелюб" Б. Грінченка,... смотреть

КВІТКА

Орган статевого розмноження у насінних рослин, що перетворився на вкорочений пагін; у покритонасінних типова к. складається з маточки, тичинок та оцвіт... смотреть

КВІТКА

КВІ́ТКА (частина рослини, що виростає на кінці стебла або гілки й складається з маточки, тичинок та пелюсток навколо них; квітуча рослина), ЦВІТО́К діа... смотреть

КВІТКА

пришива́ти (пришпи́лювати) квітки́ / приши́ти (пришпили́ти) кві́тку кому, яку. Ображати когось в’їдливими репліками, дошкульними словами; обзивати когось, давати призвіська, насміхатися над кимсь. З кожного насміхається (Печериця), кожному квітки пришиває, а сам же то? Якби глянув у воду на свою вроду (Панас Мирний); Ятрівка таку квітку пришпилить, що і через тиждень сорому не збудешся (Г. Квітка-Основ’яненко). пришпи́лювати латки́. — Усякий думає: “Пришпилюють мені латки, давай буду й я пришпилювати іншим!” (І. Франко). як (мов, ні́би і т. ін.) (та) кві́точка (кві́тка). Дуже гарна. У хаті в неї, як у віночку: хліб випечений, як сонце; сама сидить як квіточка (П. Куліш); А дівчинка, справді як та квіточка (Марко Вовчок).... смотреть

КВІТКА

-и, ж. (мн. квіти, -ів). 1) Частина рослини, що виростає на кінці стебла або гілки й складається з маточки, тичинки й пелюсток навколо них; має різне ... смотреть

КВІТКА

власна назва, імен. жін. родуКвиткаімен. жін. родубот., екон.цветок сущ. муж. рода¤ квiтка папоротi -- цветок папоротника

КВІТКА

-и, ж. (мн. квіти, -ів).1》 Частина рослини, що виростає на кінці стебла або гілки й складається з маточки, тичинки й пелюсток навколо них; має різне... смотреть

КВІТКА

імен. жін. родубот., екон.цветок сущ. муж. рода¤ квiтка папоротi -- цветок папоротника

КВІТКА

(збірн. квіти, мн. квітки) flower, bloom; (на дереві) blossomбутон квітки — budквітка в петельці — buttonhole

КВІТКА

кві́тка[кв’ітка]-ткие, д. і м. кв'іц':і, мн. -тки, -ток, vдв'і кв'іткие

КВІТКА

Кві́тка, -тки, -тці (прізв.). Кві́тчин, -на, -не∗∗∗Кві́тка, -тки, -тці; квітки́, -то́к

КВІТКА

[kvitka]ж.kwiat

КВІТКА

квіт, г. чичка, д. косиця, З. П. рожа, мальва тощо; квіточка, квітонька; мн. КВІТКИ, (на матерії) узори.

КВІТКА

Кветкветкакраска

КВІТКА

{кві́тка} -ткие, д. і м. кві́ц:і, мн. -тки́, -то́к, vдві кві́ткие.

КВІТКА

див. цвіт

КВІТКА

【阴】 花

КВІТКА

кветкветкакраска

КВІТКА

квітка (загальна назва)

КВІТКА

-и ż kwiat, kwiatek

КВІТКА

квет кветка краска

КВІТКА

Кві́тка прізвище

КВІТКА

ყვავილი

КВІТКА

цветок

КВІТКА КЛИМЕНТ ВАСИЛЬОВИЧ

1880-1953, укр. фольклорист, чоловік Лесі Українки; 1922 організував кабінет музичної етнографії при АН УРСР; з 1933 професор Московської консерваторії... смотреть

КВІТКА КЛИМЕНТ ВАСИЛЬОВИЧ

КВІ́ТКА Климент Васильович• КВІТКА Климент Васильович[23.I (4.II) 1880, с. Хмелів, тепер Роменського р-ну Сум. обл. — 19.IX 1953, Москва]- укр. рад. фо... смотреть

КВІТКА ЩАСТЯ

Квітка щастя (легендарний цвіт папороті)

T: 188