Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ДИМИ́ТИ (ДИМІ́ТИ) (виділяти, випускати дим), ДИМИ́ТИСЯ (ДИМІ́ТИСЯ), КУРІ́ТИ (КУРИ́ТИ), КУРІ́ТИСЯ (КУРИ́ТИСЯ), ЧАДИ́ТИ (ЧАДІ́ТИ), ДИМУВА́ТИ розм., КАДИ́... смотреть
кади́ти (пали́ти, кури́ти і т. ін.) фіміа́м кому, перед ким. Дуже вихваляти кого-небудь, лестити комусь. Щоб запобігти в неї ласки, треба було безперестану кадить перед нею фіміами лестощів (І. Нечуй-Левицький); Раби і підніжки всякої влади палять фіміам навіть земським начальникам (М. Коцюбинський); Вони всіма силами курили йому (М. К. Садовському) фіміам (Минуле укр. театру).... смотреть
дієсл. недокон. виду (що робити?); неперех.екон.Дієприслівникова форма: кадивши, кадячикадитьДеепричастная форма: кадив, кадя
каджу, кадиш, недок. 1) Махаючи кадилом (кадильницею) під час церковного обряду, курити ладаном або іншими пахучими речовинами. 2) перен., розм. Випус... смотреть
каджу, кадиш, недок. 1》 Махаючи кадилом (кадильницею) під час церковного обряду, курити ладаном або іншими пахучими речовинами.2》 перен. , розм. Вип... смотреть
To thurify, to cense, to incense; перен. to fawn (upon), to flatter
1) кади́ть, кури́ть, оку́ривать 2) льстить, заи́скивать (пе́ред кем), подли́зываться
див. палити
Кади́ти, каджу́, ка́диш, -дять
церк.; перен. кадить
Здійснювати кадіння
-джу, -диш kadzić
хвалити