Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ЗАБЛУДИ́ТИ (загубити правильний напрямок руху, втратити просторову орієнтацію), ЗАБЛУДИ́ТИСЯ, ЗАБЛУКА́ТИ, ЗБЛУКА́ТИ розм., ЗБЛУДИ́ТИ рідко, ЗБЛУДИ́ТИСЯ... смотреть
ЗБЛУДИ́ТИ², уджу́, у́диш, заст.Док. до блуди́ти² 1.Учора я зблудив з ледве знайомою жінкою. Вона одружена з іншим (Ю. Андрухович);– То моя жінка, – мов... смотреть
[zbłudyty]дієсл.zabłądzić, zbłądzić
зблуджу, зблудиш, док., рідко. Те саме, що заблудити.
зблуджу, зблудиш, док. , рідко.Те саме, що заблудити.