Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ЗАБИ́ТИЙ у знач. прикм. (доведений до отупіння, до втрати віри у свої сили), ЗАМОРО́ЧЕНИЙ, ОТУПІ́ЛИЙ, СЛІПИ́Й підсил., ЗАТУ́РКАНИЙ розм.; ЗА́ГНАНИЙ, ЗА... смотреть
зату́рканий 1. примітивний, недалекий (м, ср, ст)||зацофаний 2. неспроможний думати, реально оцінювати ситуацію; запоморочений (через втому, біль, хвилювання тощо) (м, ср, ст): Жінка з коханцем у ліжку. Відчиняються двері, заходить чоловік. Жінка піднімає голову і з жахо кричить:- Йой, Іване, то ти? А то хто? Боже, я така затуркана, така затуркана! (віц) 3. закомплексований (м, ср, ст)... смотреть
-а, -е, розм. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до затуркати II. 2) у знач. прикм. Заморочений, отупілий.
розм.stupefied, astounded; browbeatenзатуркана людина — a downtrodden person, an oppressed person
[zaturkanyj]прикм.zastraszony
-а, -е, розм. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до затуркати II.2》 у знач. прикм. Заморочений, отупілий.
ад'єктивзатурканный
запаморочений, забитий, задурений, заштовханий, стуманілий, отупілий.
див. заморочений
забитый; задёрганный, затурканный; загнанный (запуганный)
Зату́рканий, -на, -не