ЗАТУЛЯТИ

затуля́ти дієслово недоконаного виду розм.

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

ЗАТУЛЯТИСЯ →← ЗАТУЛЮВАТИСЯ

Смотреть что такое ЗАТУЛЯТИ в других словарях:

ЗАТУЛЯТИ

затика́ти (затуля́ти) / заткну́ти (затули́ти) дірки́ (ді́рку). 1. чим. Наспіх, частково заповнювати нестачу в чому-небудь. А проте є, кажу, у мене обрисків зо два .., може, Ви ними заткнете дірку замість другої частини “Повії” (Панас Мирний); Важко було заткнути всі дірки в бюджеті мізерною зарплатою оркестранта (Л. Дмитерко). 2. ким. Використовувати кого-небудь з корисливою метою там, де виявляється на те потреба. — Подивися хоч раз навколо себе і побачиш, чого ти вартий. Адже тобою завжди дірки затикають, а ти — задоволений, радий! (М. Ю. Тарновський); — Не ставай за пасічника в Грицая! Чуєш? Він кепкуватиме з тебе .. Затуляє мною дірку на один місяць, а на ціле літо не просить до себе за пасічника (І. Нечуй-Левицький). затуля́ти (закрива́ти, замика́ти, затика́ти і т. ін.) / затули́ти (закри́ти, замкну́ти, заткну́ти і т. ін.) рот (ро́та, уста́, грубо пе́льку і т. ін.). 1. Замовкати, мовчати. Не зітхай, моя дівчино, Скорбних уст не замикай, Рук не складуй безнадійно, Від життя не утікай (П. Грабовський); (Демко:) Приказую тобі: затули рота! (М. Кропивницький); — Ану закрий пельку! — густим басом просив із темряви Микифор (Григорій Тютюнник); (Аврелія:) І ти б хотів, щоб я вуста замкнула, а тільки серцем Богові молилась? (Леся Українка). заці́пити пи́сок. Нічого іншого (Мотрі) не лишилося, як “заціпити писок” і, шморгаючи носом, тихо хлипати собі в кулак (У. Самчук). 2. кому і без додатка. Примушувати кого-небудь замовкати, не давати змоги висловлювати свою думку. Не можна затулити уста народові (М. Рильський); Хто міг замкнути уста Шевченкові навіть під рекрутським ранцем і капральським буком? (І. Ф... смотреть

ЗАТУЛЯТИ

ЗАКРИВА́ТИ (робити невидимим, недоступним), ЗАТУЛЯ́ТИ, ЗАСТУПА́ТИ, ЗАСЛОНЯ́ТИ, ЗАСЛО́НЮВАТИ рідше, ЗАТУ́ЛЮВАТИ розм., ОСЛО́НЮВАТИ діал.; ОБСЛО́НЮВАТИ р... смотреть

ЗАТУЛЯТИ

-яю, -яєш і розм. затулювати, -юю, -юєш, недок., затулити, -тулю, -тулиш, док., перех. 1) Закриваючи, загороджуючи, робити невидним повністю або частк... смотреть

ЗАТУЛЯТИ

-яю, -яєш і розм. затулювати, -юю, -юєш, недок. , затулити, -тулю, -тулиш, док. , перех. 1》 Закриваючи, загороджуючи, робити невидним повністю або ча... смотреть

ЗАТУЛЯТИ

недок. затуляти, док. затулити(заслоняти) to shield; (закривати) to close, to shutзатуляти комусь рота — to stop smb's mouth, to shut smb. up

ЗАТУЛЯТИ

дієсл. недокон. виду (що робити?)Дієприслівникова форма: затуляючизаслонятьДеепричастная форма: заслоняя

ЗАТУЛЯТИ

[zatul'aty]дієсл.zasłaniać

ЗАТУЛЯТИ

несов. - затуляти, сов. - затулити закрывать, закрыть; заслонять, заслонить, загораживать, загородить; зажимать, зажать (небольшое отверстие)

ЗАТУЛЯТИ

【未】1) 关上, 关闭; 合上; 盖上2) 挡住, 遮住

ЗАТУЛЯТИ

ЗАТУЛЮВАТИ заслоняти, застувати, закривати, загороджувати; (отвір) затикати; (очі) стуляти, заплющувати.

ЗАТУЛЯТИ

-яю, -яєш zasłaniać, zakrywać; otulać

ЗАТУЛЯТИ

закрывать (отверстие), заслонять

ЗАТУЛЯТИ

გადაფარება; დახურვა, დახუჭვა

T: 158