ЖЕРЕБКУВАЛЬНИК

жеребкува́льник іменник чоловічого роду, істота

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

ЖЕРЕБКУВАННЯ →← ЖЕРЕБКИ

Смотреть что такое ЖЕРЕБКУВАЛЬНИК в других словарях:

ЖЕРЕБКУВАЛЬНИК

імен. чол. роду, жив.

ЖЕРЕБКУВАЛЬНИК

-а, ч. Той, хто витягає (виймає) жеребок.

ЖЕРЕБКУВАЛЬНИК

-а, ч. Той, хто витягає (виймає) жеребок.

ЖЕРЕБКУВАЛЬНИК

жеребкувальник, -а

T: 102