ДУБУВАТИЙ

дубува́тий прикметник

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

ДУБЧАК →← ДУБУВАТІСТЬ

Смотреть что такое ДУБУВАТИЙ в других словарях:

ДУБУВАТИЙ

ДУРНИ́Й (розумово обмежений), НЕРОЗУ́МНИЙ, ВІДСТА́ЛИЙ, НЕДОТЕ́ПНИЙ, ТУПИ́Й, ТУПОУ́МНИЙ, ДУРНОГОЛО́ВИЙ розм., ПУСТОГОЛО́ВИЙ розм., ТВЕРДОГОЛО́ВИЙ розм.,... смотреть

ДУБУВАТИЙ

-а, -е. 1) розм. Те саме, що дубоголовий. 2) Твердуватий, з товстою твердою шкірою.

ДУБУВАТИЙ

-а, -е.1》 розм. Те саме, що дубоголовий.2》 Твердуватий, з товстою твердою шкірою.

ДУБУВАТИЙ

ад'єктив

ДУБУВАТИЙ

дубоголовий, тупоголовий, тупий; (овоч) твердуватий.

T: 122