Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
днюва́ти і ночува́ти у кого, де. Постійно, весь час перебувати де-небудь; дуже часто бувати десь, у когось. Село ще спало, як у вікно сільради, де тепер днював і ночував Опришко — його хата розвалилася ще восени,— постукали (Р. Іваничук); Льоня днював і ночував у невеличкій, заваленій брухтом комірчині на подвір’ї Залізних (В. Козаченко).... смотреть
дієсл. недокон. виду (що робити?); неперех.Дієприслівникова форма: днювавши, днюючидневатьДеепричастная форма: дневав, днюя
днюю, днюєш, недок. Проводити день; робити одноденний відпочинок. •• Днювати й ночувати — бути де-небудь весь час чи багато часу.
днюю, днюєш, недок. Проводити день; робити одноденний відпочинок.Днювати й ночувати — бути де-небудь весь час чи багато часу.
To spend a dayвін днював і ночував там — he spent all his time there
Днюва́ти, дню́ю, дню́єш
дневать