ДИТИННИЙ

дити́нний прикметник діал.

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

ДИТИННО →← ДИТИННІСТЬ

Смотреть что такое ДИТИННИЙ в других словарях:

ДИТИННИЙ

ДИТЯ́ЧИЙ (стосовний дитини, дитинства: як у дитини), МАЛЕ́ЧИЙ розм., ДИТИ́ННИЙ розм., ДИТИ́НЯЧИЙ розм., ДІТО́ЧИЙ діал. В уяві Небесника з'явилися дві г... смотреть

ДИТИННИЙ

[dytynnyj]прикм.dziecięcy

ДИТИННИЙ

-а, -е, діал. Дитячий.

ДИТИННИЙ

ад'єктив

ДИТИННИЙ

див. Добрий

ДИТИННИЙ

дити́нний дитячий (ср, ст)||дітвацький, діточий

ДИТИННИЙ

Дити́нний, -на, -не

ДИТИННИЙ

-а, -е, діал. Дитячий.

T: 147