ДВОБІЙНИК

двобі́йник іменник чоловічого роду, істота

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

ДВОБІР'Я →← ДВОБІЙ

Смотреть что такое ДВОБІЙНИК в других словарях:

ДВОБІЙНИК

імен. чол. роду, жив.іст.

ДВОБІЙНИК

[dwobijnyk]ч.dwuboista спорт.

ДВОБІЙНИК

-а, ч. Учасник двобою (у 1 знач.).

ДВОБІЙНИК

-а, ч. Учасник двобою (у 1 знач. ).

ДВОБІЙНИК

двобійник, -а

Рекомендуем посмотреть:

CAUZALITATE

FLETCHER SCALE

MOLECOLA

STRIPED MOKI

VELECHRÁM

ГОНОБЛАСТ

РЕВИЗСКАЯ ДУША

УСТАВ

ФУЗАРИОЗ СОИ (ВСХОДОВ)

ЧАСТОТНЫЙ СПЕКТР

А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я