Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ДІ́ВЧИНКА (дитина жіночої статі), ДІ́ВЧИНА рідше, ДІВЧА́ пестл., ДІВЧА́ТКО пестл., ДІВЧИ́СЬКО розм., ДІВЧУ́Р діал. Дівчинка.., як та квіточка, розпукує... смотреть
-а, ч. 1) розм. Те саме, що дівчачур. 2) діал. Дівчинка.
імен. чол. роду, жив.
-а, ч. 1》 розм. Те саме, що дівчачур.2》 діал. Дівчинка.
див. звабник
Дівчу́р, -ра́; -чури́, -рі́в
дівчур, -а