Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
РОЗМОВЛЯ́ТИ (усно обмінюватися думками, вести розмову), ГОВОРИ́ТИ, БАЛА́КАТИ, БЕСІ́ДУВАТИ, ГУ́ТО́РИТИ діал.; ПЕРЕГОВО́РЮВАТИСЯ (з ким, між ким); ГОМОНІ... смотреть
Гуто́рити. Говорити, розмовляти. Але воно завернулося на інше. Почав приходити п’яний. І раз, і другий, і третій. Виджу - зле! Вночі не спить, а гуторить, аж ляк збирає. Встає, кричить, баламутить, знов лягає, знов встає., ей Боже! (Коб., Некультурна, 83).... смотреть
-рю, -риш, недок., діал. Розмовляти.
Гуторити (21, 441) – “розмовляти”; [ІЦ-2006]
див. говорити
-рю, -риш, недок. , діал. Розмовляти.
гуто́рити говорити, розмовляти (ст)
див. ГОВОРИТИ.