Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ГОЛУ́БОНЬКО, а, ч.Пестл. до го́луб.Ой, гаю мій, гаю, Та густий – не прогляну; Упустила та голубонька Та вже й не піймаю (з народної пісні);В небі один ... смотреть
імен. чол. роду, жив.від слова: голубонькаімен. жін. роду, жив.
-а, ч. Пестл. до голуб.
див. дівчина; коханий
-а, ч. Пестл. до голуб.