ГОЛОБЕЛЬНИК

голобе́льник іменник чоловічого роду, істота той, хто грубо, нищівно критикує кого-, що-небудь розм.

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

ГОЛОБЕЛЬЩИНА →← ГОЛОБЕЛЬНИЙ

Смотреть что такое ГОЛОБЕЛЬНИК в других словарях:

ГОЛОБЕЛЬНИК

ГОЛОБЕ́ЛЬНИК, а, ч., розм.Той, хто грубо, нищівно критикує кого-, що-небудь.З'явилось кілька статей, у тому числі й Андрія Хвилі, де карталось [картали... смотреть

ГОЛОБЕЛЬНИК

КРИ́ТИК (людина, що аналізує, розглядає різні життєві явища, дає комусь, чомусь оцінку, виявляє вади, хиби); КРИТИКА́Н розм. (людина, схильна до дріб'я... смотреть

ГОЛОБЕЛЬНИК

-а, ч., розм. Той, хто грубо критикує кого-, що-небудь.

ГОЛОБЕЛЬНИК

імен. чол. роду, жив.

ГОЛОБЕЛЬНИК

-а, ч. , розм. Той, хто грубо критикує кого-, що-небудь.

ГОЛОБЕЛЬНИК

голобельник, -а

T: 171