Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ГІЛЛЯ́КА, и, ж., розм.Те саме, що гілля́.Заревіла престрашенна буря, .. гілляки тріщать, ламаються, падають (Г. Квітка-Основ'яненко);Дужі гілляки в цві... смотреть
ГІЛЛЯ́КА (великий відросток від стовбура дерева), ГІЛЛЯ́, ГАЛУ́ЗА, СУК, КОНА́Р перев. мн., діал. Стовбур.. був низький, і перша гілляка відходила од нь... смотреть
пови́снути на гілля́ці (на вербі́). 1. Заподіяти собі смерть; повіситися. (Домаха:) Коли б одна була, може б у річку кинулася або повисла на гілляці; а тепер мушу жити, хоч важко..! (М. Кропивницький); Коли б повиснув на вербі котрийсь з Мартинчуків чи Загайчиків, то й дитина вказала б пальцем на Аркадія як морального призвідцю злочину (Ірина Вільде). 2. Бути страченим через повішення. — А ти забула, що я давно на смерть вирокований (приречений), що коли б упіймали зараз, то вже завтра, може, повис би на гілляці (В. Гжицький).... смотреть
-и, ж., розм. Те саме, що гілля.
[hill'aka]ж.gałąź
імен. жін. роду
див. гілка
Гілля́ка, -ки, -ці; -ля́ки, -ля́к
-и, ж. , розм. Те саме, що гілля.
разг. (большая) ветка [ветвь]