Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ВТІМ (УТІ́М).1. присл. Тим часом.Втім брама скрипнула, і пси завили, І грубії почулись голоси (І. Франко);Всі четверо стояли мовчки й думали. Втім надб... смотреть
ПРОТЕ́ (незважаючи на щось), ОДНА́К, ОДНА́ЧЕ, ВСЕ Ж (УСЕ́ Ж), ВСЕ́-ТАКИ (УСЕ́-ТАКИ), ВТІМ, А ВТІМ (УТІ́М), ПАК (ПА́КИ) розм., ПРЕ́ЦІНЬ діал. Немає сонц... смотреть
ВТІМ (УТІМ) – В (У) ТІМВтім (утім), присл., спол. Тим часом; а проте, однак. Всі четверо стояли мовчки й думали. Втім надбіг "окопом" Качковський (Леся... смотреть
(утім). 1) присл. Тим часом. 2) спол. Уживається (разом із спол. "а") в значенні, близькому до: а проте, однак.
However, but then, besides, otherwiseа втім він це зробив — this however he didа втім він і не хотів від'їздити — but then he did not want to go
Втім, а втім присл. = проте́. А втім, оста́ння ри́са в Петрусе́ві вде́ржалася (Крим.)
Втім:— аж ось, в цю мить, раптом; проте, однак [III]— в окр. значенні: аж ось, тоді, після того [52]
сполучникуживається в значеннi близькому до: а проте, однаквпрочем
(утім).1》 присл. Тим часом.2》 спол. Уживається (разом із спол. "а") в значенні, близькому до: а проте, однак.
сп., однак, одначе, проте, але, алеж, тільки, а втім, а проте.
Allikevel, derimot
Alligevel, derimod
Likväl, däremot
угім zresztą, wreszcie, właściwie
Зрэшты
зрэшты
зрэшты
თუმცა
ВТІМ (УТІ́М). 1. присл. Тим часом. Втім брама скрипнула, і пси завили, І грубії почулись голоси (Фр., XI, 1952, 261); Всі четверо стояли мовчки й думали. Втім надбіг "окопом" Качковський (Л. Укр., III, 1952, 665). 2. спол. Уживається (разом із спол. а) в значенні, близькому до: а проте, однак. А втім, хто його знає — ніхто не віда, як хто обіда (Мирний, V, 1955. 334); — От уже кого спроста не розкусиш, так це Левка, — і собі посміхнулася Зося. — А втім, усі вони добрі (Стельмах, І, 1962, 279). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 774.... смотреть