Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ЇДЕ́ЦЬ (особа як одиниця при розподілі харчових продуктів), ЇДО́К розм.; РОТ розм. (член сім'ї, утриманець). Ми хуторяни — діти, У мріях без кінця, Діл... смотреть
-а, ч., розм. Те саме, що їдець.
імен. чол. роду, жив.едок
(член сім'ї) mouth, head, person; (утриманець) feeder
-а, ч. , розм. Те саме, що їдець.
Їдець
їдок, -а
едок