Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ВИ́НАГОРОДЖЕНИЙ, а, е.Дієпр. пас. до ви́нагородити.– Видно, ви налякали його до смерті і він сказав те, що хотіли від нього чути. – Та ні, зізнався щир... смотреть
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до винагородити.
-а, -е.Дієприкм. пас. мин. ч. до винагородити.
Ви́нагороджений, -на, -не
винагороджений