ВИКРИВАЛЬНИЙ

викрива́льний прикметник

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

ВИКРИВАЛЬНИК →← ВИКРЕШУВАТИСЯ

Смотреть что такое ВИКРИВАЛЬНИЙ в других словарях:

ВИКРИВАЛЬНИЙ

ВИКРИВА́ЛЬНИЙ, а, е.1. Який викриває кого-, що-небудь, містячи певні докази, факти і т. ін.– Але що ж писати? .. Викривальні статті та фейлетони? (О. І... смотреть

ВИКРИВАЛЬНИЙ

викрива́льний[виекриевал'нией]м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і

ВИКРИВАЛЬНИЙ

【形】1) 揭发的, 揭穿的Викривальна література 暴露文学2) 口 揭露性的

ВИКРИВАЛЬНИЙ

-а, -е. 1) Який викриває кого-, що-небудь, містячи в собі певні докази, факти і т. ін. 2) Пов'язаний з викриванням.

ВИКРИВАЛЬНИЙ

castigateory, comminationory, criminating, criminationory, condemning, culpatory, damning, denunciativeory, denunciative, incriminating, incriminatory, inculpableting, inculpatory, prosecutorial... смотреть

ВИКРИВАЛЬНИЙ

ад'єктив1. який викриває кого, - що-небудь, мiстячи в собi певнi докази, факти2. пов'язаний з викриттямразоблачительный

ВИКРИВАЛЬНИЙ

[wykrywal'nyj]прикм.rewelacyjny

ВИКРИВАЛЬНИЙ

-а, -е.1》 Який викриває кого-, що-небудь, містячи в собі певні докази, факти і т. ін.2》 Пов'язаний з викриванням.

ВИКРИВАЛЬНИЙ

1) изобличительный, обличительный викривальна література — обличительная литература 2) разг. разоблачительный

ВИКРИВАЛЬНИЙ

{виекриева́лнией} м. (на) -ному/-нім, мн. -ні.

ВИКРИВАЛЬНИЙ

Accusing, damming

ВИКРИВАЛЬНИЙ ДОКАЗ

culpatory evidence, damning evidence, prosecution evidence

T: 389