ВЕРЧИК

ве́рчик іменник чоловічого роду

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

ВЕРЧИЧОК →← ВЕРЧЕНИЙ

Смотреть что такое ВЕРЧИК в других словарях:

ВЕРЧИК

ВЕ́РЧИК, а, ч.1. розм. Скручений жмут чого-небудь або що-небудь загорнене, згорнене; згорток.А Чіпка .. забереться в ожеред соломи та й давай з неї то ... смотреть

ВЕРЧИК

-а, ч. 1) розм. Скручений жмут чого-небудь або що-небудь загорнене, згорнене; згорток. 2) діал. Плетений бублик.

ВЕРЧИК

-а, ч. 1》 розм. Скручений жмут чого-небудь або що-небудь загорнене, згорнене; згорток.2》 діал. Плетений бублик.

ВЕРЧИК

імен. чол. роду

ВЕРЧИК

див. жмут

ВЕРЧИК

Ве́рчик, ве́рчика; ве́рчики, -ків

ВЕРЧИК

верчик, -а

T: 171