Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ІНТУЇТИВІЗМ - філософський напрям, що виник на початку XX ст. і, ґрунтуючись на певному розумінні інтуїції як способі розвитку біологічного життя, намагався подолати обмеженості механістичного тлумачення світу та логіко-дискурсивного пізнання. Хоча звернення до інтуїції, як до найвищої пізнавальної здатності, було властиве різним школам і окремим представникам ірраціонального напряму в історії філософії, І. виникає як реакція на сцієнтистсько-позитивістську тенденцію, що починає на той час набирати сили. Представники І. (Бергсон, Лосський та ін. ) тлумачать інтуїцію не стільки як пізнавальну здатність, скільки як певну онтологічну характеристику людського буття та життя взагалі. Зокрема, Бергсон розглядає інтуїцію та інтелект як два різних способи розвитку життя, один з яких зорієнтований на задоволення практичних потреб (інтелект), інший - на безпосереднє злиття з життєвим процесом. Більшість творів Бергсона, як одного з найвиразніших представників І., присвячена спростуванню механістичних, сцієнтистських поглядів на психіку людини та її свідомість, на проблему розвитку життя та здатності його осягнення. Саме виходячи з концепції життя як безперервного творчого процесу ("творча еволюція"), Бергсон тлумачить інтуїцію як знання-переживання, яке в принципі не може бути виражене в поняттях. Подібний підхід до інтуїції характерний також для феноменології Гуссерля та екзистенціалізму. Зокрема, гуссерлівське поняття "інтуїція сутностей" тотожне безпосередньому акту сприйняття. Якраз інтуїція й уможливлює феноменологію, попри те, що феноменологія передбачає особливий вид інтуїції, який відрізняється від усіх інших видів психічного сприйняття, апперцепції тощо. Ця ідея присутня і в феноменологічно орієнтованому екзистенціалізмі; за Сатром, пізнання може бути лише інтуїтивним.В. Лях... смотреть
-у, ч. Течія в сучасній філософії, що вважає інтуїцію основним видом пізнання й намагається применшити значення наукового, логічного пізнання.
Напрямок у теорії пізнання, згідно з яким гол. чи єдиним ціннісним способом пізнання є інтуїція.
[intujitywizm]ч.intuitywizm
-у, ч. Течія в сучасній філософії, що вважає інтуїцію основним видом пізнання й намагається применшити значення наукового, логічного пізнання.
інтуїтиві́зм ідеалістичний напрям у буржуазній філософії, який абсолютизує інтуїцію як єдино вірогідний вид пізнання.
інтуїтивізм; ч. філ. ідеалістичний напрям у філософії, який абсолютизує інтуїцію як єдино вірогідний вид пізнання.
напрямок у теорії пізнання, згідно з яким гол. чи єдиним ціннісним способом пізнання є інтуїція.
інтуїтивізм, -у
імен. чол. роду, тільки одн.літ., філос., екон.течiя в фiлософiї, що вважає iнтуїцiю основним видом пiзнанняинтуитивизм