ЩІЛЬНИК

щільни́к іменник чоловічого роду

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

ЩІЛЬНИКОВИЙ →← ЩІЛЬНИЙ

Смотреть что такое ЩІЛЬНИК в других словарях:

ЩІЛЬНИК

ЩІЛЬНИ́К, а́, ч.Те саме, що стільни́к¹.Жінка кинулась до комори, принесла щільник липового меду, достала хліба й солі, накришила сала (І. Нечуй-Левицьк... смотреть

ЩІЛЬНИК

-а, ч. Те саме, що стільник I.

ЩІЛЬНИК

імен. чол. роду

ЩІЛЬНИК

(тж. стільник) honeycomb

ЩІЛЬНИК

Щільни́к, див. стільни́к

ЩІЛЬНИК

【阳】 蜂房

ЩІЛЬНИК

-а, ч. Те саме, що стільник I.

ЩІЛЬНИК

щільник, -а

T: 117