Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ШТИРКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., кого, що, чим і без дод., діал.Штрикати.Пан коня штиркає, нагайкою крає, А кінь вже й виха, і хропе!.. (М. Костомаров).
-аю, -аєш, недок., перех., діал. Штрикати.
Шти́ркати:— штрикати; бити; колоти [51]
-аю, -аєш, недок. , перех. , діал. Штрикати.
див. штовхати
крахма́лить