Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ЧУДА́ЦТВО, а, с.Властивість за знач. чуда́цький.“Що це з ним одразу сталося?” – міркував собі той, але вже не дивувався, бо потроху звик до професорови... смотреть
-а, с. Властивість за знач. чудацький.
імен. сер. родучудачество
Crankiness, extravagance, eccentricity
-а, с. Властивість за знач. чудацький.
Дивацтво, чудернацтво
Чуда́цтво, -ва, -ву
чудаковатость, чудачество; причуда
-а n dziwactwo, ekscentryczność