ВІКОТА

вікота́ іменник жіночого роду стародавність рідко

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

ВІКРОХМАЛЕНИЙ →← ВІКОПОМНИЙ

Смотреть что такое ВІКОТА в других словарях:

ВІКОТА

ВІКОТА́, и́, ч., рідко.Стародавність.Всюди у Свідзинського – уповільнений темп вікоти, де під вічним сонцем “стомлено ступає древній віл” (із журн.).

T: 236