ЧЕЛЯДИНЕЦЬ

челяди́нець іменник чоловічого роду, істота

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

ЧЕЛЯДИНКА →← ЧЕЛЯДИН

Смотреть что такое ЧЕЛЯДИНЕЦЬ в других словарях:

ЧЕЛЯДИНЕЦЬ

СЛУГА́ (у феодальному та буржуазному суспільстві — людина для особистих послуг у домі магната, поміщика, буржуа і т. ін.), ЛАКЕ́Й, КАМЕРДИ́НЕР, ПРИСЛУ́... смотреть

ЧЕЛЯДИНЕЦЬ

ЧЕЛЯДИ́НЕЦЬ, нця, ч., іст.Те саме, що челя́дник 1, 2.Один царський син, ще не жонатий, пішов із своїм челядинцем на полювання у той ліс та й заблудився... смотреть

ЧЕЛЯДИНЕЦЬ

-нця, ч., іст. Те саме, що челядник 1), 2).

ЧЕЛЯДИНЕЦЬ

імен. чол. роду, жив.

ЧЕЛЯДИНЕЦЬ

-нця, ч. , іст. Те саме, що челядник 1), 2).

ЧЕЛЯДИНЕЦЬ

челядинець, -нця

ЧЕЛЯДИНЕЦЬ

см. челядник

T: 107