Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
-а, ч. Релігійний аскет-фанатик, що проповідує публічне самобичування заради спокутування гріхів.
[fłahełant]ч.flagelant
ФЛАГЕЛА́НТ див. флагела́нти.
імен. чол. роду
-а, ч. Релігійний аскет-фанатик, що проповідує публічне самобичування заради спокутування гріхів.
флагелант, -а