Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ВРА́НЦІ (УРА́НЦІ) (у ранковий час), ЗРА́НКУ, РА́НКОМ, РА́НО, ЗРА́ННЯ, ЗАРА́ННЯ, СПОЗАРА́НА, СПОЗАРА́НКУ, СПОЗАРА́ННЯ, ЗАРА́НІ розм., ПОРАНЕ́НЬКУ розм.,... смотреть
ура́нці[ўран'ц'і]= вранціприсл.
Уранці нар. Утромъ. Хто звечора плаче, той уранці буде сміяться. Ном. № 5853. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 350.... смотреть
УРА́НЦІ див. вра́нці.
див. вранці.
прислівникутром
Ура́нці, присл.
див. вранці
пр., ранком, зраня, рано, рано-вранці, раннім-рано.
Ранкам
{ўра́нці} = вранці присл..
див. вранці.
zob. вранці
см. вранці
ранкам
ранкам
დილით