Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
УПОКО́РЕНИЙ (ВПОКО́РЕНИЙ), а, е.Дієпр. пас. до упоко́рити.Було [селянство Галичини] бідне, забите, упокорене, залякане католицькими попами (В. Гжицький... смотреть
(впокорений), -а, -е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до упокорити. || упокорено (впокорено), безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм.Який виражає упокорення. ... смотреть
(впокорений), -а, -е.1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до упокорити.|| упокорено (впокорено), безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм. Який виражає упокорен... смотреть
[upokorenyj]прикм.upokorzony
ад'єктив