Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ТРАДИ́ЦІЯ, ї, ж.1. Досвід, звичаї, погляди, смаки, норми поведінки і т. ін., що склалися історично й передаються з покоління в покоління.Та хата й спра... смотреть
ЗВИ́ЧАЙ (загальноприйнятий порядок, правила, які здавна існують у житті, побуті якогось народу, колективу, сім'ї і т. ін. і передаються наступним покол... смотреть
ТРАДИЦІЯ - поняття, що визначає різноманітні форми впливу минулого на сучасне й майбутнє. Вирізняють, зокрема, соціокультурні форми традиції - звичай, стереотип, ритуал, обряд, які притаманні суспільним стосункам від часів виникнення суспільства. Як філософсько-методологічна проблема Т. постала у добу Нового часу (Декарт, Бекон, Гоббс). Проте лише Монтеск'є та пізніше Гегель чітко окреслили два важливих для філософського розуміння питання: про ставлення до минулого та про буттєву залежність людини від минулого. У сучасній філософії Т. розглядається як проблема доцільності використання досвіду минулого в інноваційних процесах сучасного та як проблема впливу соціокультурних та індивідуальних форм минулого на формування людського досвіду. Онтологічний підхід до Т. найбільш фундаментально розроблений у філософії Гуссерля, Гайдеггера. Зокрема, Гуссерль визначає традицію як буттєву єдність часу та здійснення майбутнього на основі постійного осучаснення минулого. В межах соціальної та екзистенційної антропології розглядаються питання щодо ролі традиції в конституюванні соціокультурних та етнічних груп, впливу міфологізованих виявів минулого на розвиток сучасної культури, значення традиції у формуванні світоглядних цінностей та переконань.... смотреть
У своєму буквальному смислі слово «традиція» охоплює все те в нашій культурі, що було успадковано і передано нам з минулого. У цьому всеосяжному смислі тільки нетрадиційна для культури річ є явно новою чи вочевидь недовговічною, хоча в загальноприйнятому вжитку традицію відносять до сфери звичаїв, церемоній, вірувань та інституцій, які є не просто давніми, але що їм ми приписуємо особливу цінність для сьогодення. Загалом ідеться про цінність моральну чи релігійну, однак може йтися і про політичну або освітню цінність. У будь-якій події так звана традиція є складником культури, який постає в далекому чи близькому минулому, але оцінюється в сьогоденні у своїй функціональній чи ритуальній площині. Інтерес до поняття традиції збудився на початку дев’ятнадцятого століття. Це був час, коли наслідками двох великих революцій – демократичної та індустріальної, – здавалося, мало стати вимивання (якщо не цілковите знищення) багатьох найдавніших складових західної культурної і соціальної спадщини:... смотреть
-ї, ж. 1) Досвід, звичаї, погляди, смаки, норми поведінки і т. ін., що склалися історично й передаються з покоління в покоління. || Передача досвіду, ... смотреть
-ї, ж. 1》 Досвід, звичаї, погляди, смаки, норми поведінки і т. ін., що склалися історично й передаються з покоління в покоління.|| Передача досвіду,... смотреть
(кого/чого) імен. жін. роду1. досвід, звичаї, погляди, смаки, норми поведінки2. звичайна, прийнята норма, манера поведінки, усталені погляди, переконан... смотреть
рос. традиция історично складені, що передаються від покоління до покоління усталені морально-етичні звичаї, обряди, суспільні настанови, ідеї, цінності, норми поведінки; елементи соціально-культурного наслідування, що тривалий час зберігаються у суспільстві чи в окремих його соціальних групах. Розрізняють Т. прогресивні і реакційні.... смотреть
тради́ція (лат. traditio – передача) 1. Форма передачі соціального досвіду; ідеї, звичаї, норми, що передаються з покоління в покоління. 2. Звичайна норма, манера чого-небудь. 3. В християнському богослов’ї релігійні положення й настанови, начебто одержані від бога, але не в письмовій формі (як «святе письмо» – Біблія), а усно.... смотреть
Передача від одного покоління до ін. того, що є суттю культури (звичаї, погляди, вірування, способи мислення і виховання, суспільні норми) і що визнаєт... смотреть
традиція; ж. (лат., передача) 1. Досвід, звичаї, погляди, смаки, норми поведінки і т. ін., що склалися історично і передаються з покоління в покоління. 2. Звичайна, прийнята норма, манера поведінки, усталені погляди, переконання когось; узвичаєння, узвичаєність, неписаний закон.... смотреть
[tradycja]ж.tradycja, zwyczaj (звичай)
(від лат. traditio - передача) традиційна передача від одного покоління до іншого форм діяльності та спілкування, а також супутніх їм звичаїв, правил, уявлень, цінностей... смотреть
(лат. — оповідання) Використання історичного досвіду в архітектурі і образотворчому мистецтві сучасниками і наступними поколіннями.
узвичаєння, узвичаєність, неписаний закон, звичай; ПОБ. звичка, друга натура; (традиційне правило) умовність, формальність, форма.
ім tradition • за традицією according to a tradition; traditionally • встановлена ~ established practice (tradition)
【阴】 传统За традицією 在传统上
Traditionза традицією — by tradition, traditionally
Тради́ція, -ції, -цією; -ди́ції, -ди́цій
Tradition
Tradisjon
Tradition
Звичай
heritage, manual delivery
-ії ż tradycja
традиция
ტრადიცია
blood-feud tradition
— стійкі явища тих сфер життєдіяльності етносу (народу, нації), які залежать від суспільної свідомості й виявляються в національній культурі, побуті, мові, художній творчості, психології поведінки, спілкуванні. Т.н. характеризуються стійкістю, стереотиповістю, спадкоємністю і виступають важливим чинником масової регуляції суспільних явищ.<br> Див.: <em>Етнос;</em> <em>Нація;</em> <em>Культура.</em>... смотреть
Традиція приречена на поступове згасання
Традиція приречена на поступове згасання