Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
МЕЖА́ (лінія, смуга поділу якої-небудь території, поверхні тощо), ГРАНЬ розм., ОБРУ́Б діал.; ОБНІ́ЖОК, ОБМІ́ЖОК розм., СУ́ГОЛОВОК розм., МЕЖНИ́К (МІЖНИ... смотреть
СУГОЛО́ВОК, вка, ч., розм.Межа між двома полями у вигляді незасіяної смуги; польова стежка.Стопудові каменюки серед поля, по суголовках, на межі лежать... смотреть
-вка, ч. 1) розм. Межа між двома полями у вигляді незасіяної смуги; польова стежка. 2) Частина вуздечки, що одягається на голову коня.
-вка, ч. 1》 розм. Межа між двома полями у вигляді незасіяної смуги; польова стежка.2》 Частина вуздечки, що одягається на голову коня.
імен. чол. роду
Су́головок, -ловка; -ловки, -ків
суголовок, -вка