Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ВІДЗНАЧА́ТИ (здійснювати певні заходи з приводу якоїсь події, знаменної дати тощо), СВЯТКУВА́ТИ, ВІДЗНА́ЧУВАТИ, ПРОВО́ДИТИ, ВШАНО́ВУВАТИ (УШАНО́ВУВАТИ)... смотреть
недок. відзначати, док. відзначити1) (відмічати) to mark, to denote, to register; (олівцем) to pencil2) (звертати увагу) to note, to mention, to draw a... смотреть
відзна́чити[в'ідзначиетие] -ачу, -ачиеш; нак. -ач, -ачтеи і [в'ідзначитие] -ачу, -ачиш; нак. -ачи, -ач'іт'
[widznaczyty]дієсл.1) odznaczyć2) uczcić3) odróżnić
ВІДЗНА́ЧИ́ТИ див. відзнача́ти.
{відзна́чиетие} -а́чу, -а́чиеш; нак. -а́ч, -а́чтеи і {відзначи́тие} -ачу́, -ачи́ш; нак. -ачи́, -ачі́т.
див. відзначати.
Адзначыцьзазначыцьзанатаваць
【完】 见 відзначати
Відзначи́ти, -начу́, -на́чиш, -на́чать
-ачу, -ачиш 1. odznaczyć, zaznaczyć 2. uczcić
адзначыцьзазначыцьзанатаваць
адзначыць зазначыць занатаваць
див. відзначати.
сов. от відзначати
Ці вислови часто вживаються в книжній мові і означають «зосередити увагу, наголосити на чомусь, виокремити якийсь факт», напр.: Відзначимо природне зву... смотреть