Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
СТРІ́ЛКА, и, ж.1. Зменш. до стріла́ 1.Хлопчик якийсь із луком та із стрілкою націлявся з-за рожевих кущів (Марко Вовчок);На широкому й високому чолі не... смотреть
-и, ж. 1) Зменш.-пестл. до стріла 1). •• Як стрілка бігти — дуже швидко, стрімко бігти, мчати і т. ін. 2) Тонка вузька пластинка з загостреним кінцем,... смотреть
-и, ж. 1》 Зменш.-пестл. до стріла 1).Як стрілка бігти — дуже швидко, стрімко бігти, мчати і т. ін.2》 Тонка вузька пластинка з загостреним кінцем, яка... смотреть
1) (годинника) hand; (на вазі) cock (of a balance); тех. (компаса та ін.) needle, pointer; (покажчик на приладах) indicator, index, cursor, fingerгодин... смотреть
(-и) ж. 1. крим., мол. Зустріч, побачення з кимсь. Я сидів у ресторані готелю "Росія", де призначив Ібрагімові "стрілку" (В. Шкляр, Елементал). БСРЖ, 569. ♦ Забивати / забити, (набивати / набити) стрілку (стрілки) з ким. Планувати щось або домовлятися про що-небудь. БСРЖ, 569; ФССГД, 227. 2. мол., крим., нарк. Традиційне місце зустрічі злодіїв, повій, наркоманів. Один із "сержантів" під час конфліктної "стрілки" вистрілив Ушитому в ногу (ВЗ, 28.03.2002); Уявіть, яких нервів коштувала кожна "стрілка", а їх за останні чотири роки [діяльності драгдилера] було не менше тисячі! (ПіК, 2001, № 12). ♦ Перевести стрілку (стрілки). 1) крим., мол. Відвести від себе підозру, звалити вину на когось Господар хати, з огляду на свій стан, намагався "перевести стрілки" звинувачуючи у всьому міліцію (СМ, 6.07.2001). БСРЖ, 569. 2) мол. Скинути на когось свою роботу. ПСУМС, 66.... смотреть
імен. жін. роду1. зменшене до стріла2. тонка вузька пластинка з загостреним кінцем на шкалі вимірювальних приладів3. знак для вказівки4. безлисте тонке... смотреть
СТРІ́ЛКА (безлисте тонке стебло рослини з суцвіттям угорі); ЦИБУ́К розм., ЦИБО́К розм. (стрілка цибулі). Озима пшениця, густа та листата, стеблина в ст... смотреть
Побутова назва світлої поздовжньої плями на лобі коня.
[striłka]ж.1) strzałka спорт.2) wskazówka (годинника)
【阴】1) (仪表的) 指针2) 铁路 道岔3) 箭头
1. (годинника) вказівка2. це до лука
д! СТРІЛА; (вказівна, на стовпі) знак, дороговказ; (цибулі) пагін, цибук; (у возі) Д. дишель; (залізнична) роз'їзд, (для злуки колій) перемикачка.
1) стрелка; сторожок (в измерительных приборах) 2) ж.-д. стрелка
-и ż 1. strzałka, wskazówka 2. zwrotnica, rozjazd kolejowy
див. стебло
Стрі́лка, -лки, -лці; стрі́лки́, -ло́к
техн. сторожок (в измерительных приборах), стрела, стрелка
Pil, visare
Pil, viser
Pil, viser
Страла
страла
страла
ისარი
стрілка Васильєвського острова (Санкт-Петербург)