Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
РОЗГУБИ́ТИСЯ (втратити спокій, рівновагу, рішучість від хвилювання, страху, сорому тощо), СПАНТЕЛИ́ЧИТИСЯ розм., СТЕРЯ́ТИСЯ розм., ЗВО́МПИТИ діал.; ОТО... смотреть
СТОРОПІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм.Украй розгубитися, збентежитися від несподіванки, з переляку і т. ін., втративши здатність міркувати, рухатися тощо.П... смотреть
дієсл. док. виду (що зробити?); неперех.Дієприслівникова форма: сторопівшиукрай розгубитисяоторопетьДеепричастная форма: оторопев
-ію, -ієш, док., розм. Украй розгубитися, збентежитися від несподіванки, з переляку і т. ін., втративши здатність міркувати, рухатися тощо.
-ію, -ієш, док. , розм. Украй розгубитися, збентежитися від несподіванки, з переляку і т. ін., втративши здатність міркувати, рухатися тощо.
To be struck dumb, to be scared, to be stock-still
разг. оторопеть; оробеть (стать несмелым); опешить (растеряться)
-ію, -ієш zbaranieć, zgłupieć