СТАНИЦЯ

стани́ця 1 іменник жіночого роду загін вершників; адміністративна одиниця; населений пункт стани́ця 2 іменник жіночого роду стайня діал.

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

СТАНИЧНЕНСЬКИЙ →← СТАНИНСЬКИЙ

Смотреть что такое СТАНИЦЯ в других словарях:

СТАНИЦЯ

СТАНИ́ЦЯ¹, і, ж.1. іст. У Росії XVI–XVII ст. – озброєний загін вершників, який висилали в степ для спостереження за пересуванням татарських загонів, що... смотреть

СТАНИЦЯ

I -і, ж.1) іст. У Росії 16-17 ст. – озброєний загін вершників, який висилали в степ для спостереження за пересуванням татарських загонів, що чинили на... смотреть

СТАНИЦЯ

I -і, ж. 1》 іст. У Росії 16-17 ст. – озброєний загін вершників, який висилали в степ для спостереження за пересуванням татарських загонів, що чинили ... смотреть

СТАНИЦЯ

СТА́ЙНЯ (спеціальне приміщення, де тримають коней), КОНЮ́ШНЯ, СТАДНИ́ЦЯ заст., СТАНИ́ЦЯ діал., СТА́НЯ діал.; ЛОША́ТНИК (приміщення для лошат). В теплій... смотреть