СЛУПЕЦЬ

слупе́ць іменник чоловічого роду, істота стовп рідко

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

СЛУПЧИК →← СЛУП

Смотреть что такое СЛУПЕЦЬ в других словарях:

СЛУПЕЦЬ

СЛУПЕ́ЦЬ, пця́, ч., заст.Зменш.-пестл. до слуп.Супрун без торгу купив половину добрячого середового слупця (М. Стельмах).

СЛУПЕЦЬ

-пця, ч., заст. Зменш.-пестл. до слуп.

СЛУПЕЦЬ

-пця, ч. , заст. Зменш.-пестл. до слуп.

Рекомендуем посмотреть:

KAS KITA

SPACE ARBITRAGE

ЗАМОКСТОПОР

КРИЗ ВЕГЕТАТИВНОСОСУДИСТЫЙ

НАВЕРХ

ПЛАНЕТАРНАЯ МОДЕЛЬ АТОМА

РЕБРОМ СТАВИТЬ(ВОПРОС)

СЕРЬЁЗНЫЙ

УРОВЕНЬ ПЕРЕКЛЮЧАТЕЛЬНЫЙ

תנועת רוגז

А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я