Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
СЛІПА́К, а́, ч.1. розм. Те саме, що сліпе́ць 1.2. тільки мн., грубо. Очі.– Всю роботу хатню на мене скинула. А скажу їй що, то так на тебе подивиться с... смотреть
СЛІПИ́Й ім. (той, хто не бачить через пошкодження зору), СЛІПЕ́ЦЬ, СЛІПА́К, НЕЗРЯ́ЧИЙ, НЕВИДЮ́ЧИЙ (НЕВИДЮ́ЩИЙ), СЛІПОТА́ збірн. розм. (сліпі люди); СЛІ... смотреть
-а, ч. 1) розм. Те саме, що сліпець 1). 2) тільки мн., вульг. Очі. 3) зоол. Те саме, що сліпець 2). 4) ент., діал. Сліпень (у 1 знач.). 5) розм. Те са... смотреть
-а, ч. 1》 розм. Те саме, що сліпець 1).2》 тільки мн. , вульг. Очі.3》 зоол. Те саме, що сліпець 2).4》 ент. , діал. Сліпень (у 1 знач. ).5》 розм... смотреть
імен. чол. роду, жив.
сліпа́к 1. ґедзь (ср, ст)2. дитяча гра, у якій один гравець, повернувшись спиною до інших, має вгадати, хто його вдарив (ср, ст)
сліпець, як ім. сліпий; (гризун) зінське щеня; (комаха) ґедзь; мн. СЛІПАКИ, ВУЛ. очі, вул. більма, сліпи, балухи, баньки, сліпні.
див. каганець; сліпий
сліпак, -а