Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
СКОРО́БЛЕНИЙ, а, е.Дієпр. пас. до скоро́бити;// у знач. прикм.Біля скороблених дверей лежав порослий мохом дикий камінь (Л. Первомайський).
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до скоробити. || у знач. прикм.
-а, -е.Дієприкм. пас. мин. ч. до скоробити.|| у знач. прикм.