САМОПОКОРА

самопоко́ра іменник жіночого роду

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

САМОПОМІЧ →← САМОПОКАРАННЯ

Смотреть что такое САМОПОКОРА в других словарях:

САМОПОКОРА

-и, ж. Добровільна приниженість, смиренство.

САМОПОКОРА

імен. жін. роду.. самопокорность

САМОПОКОРА

-и, ж. Добровільна приниженість, смиренство.

Рекомендуем посмотреть:

CUADRATRIZ

DISCHARGE BRANCH

FASCINATE

INSTITUTIONNEL

RAMIE

UNDEROCCUPIED

VITSAUS

ЖЕСТКИЙ ЯЩИК

СУЛЬФОЛЕНЫ

ШАХТНАЯ ПЕЧЬ

А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я