РОЗЩІБАТИ

розщіба́ти дієслово недоконаного виду рідко

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

РОЗЩІБАТИСЯ →← РОЗЩІБАННЯ

Смотреть что такое РОЗЩІБАТИ в других словарях:

РОЗЩІБАТИ

РОЗЩІБА́ТИ, а́ю, а́єш і рідко РОЗЩІ́БУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗЩІБНУ́ТИ, щібну́, щі́бнеш і рідко РОЗЩЕБНУ́ТИ, щебну́, ще́бнеш, док., що, розм., заст.Р... смотреть

РОЗЩІБАТИ

РОЗСТІБА́ТИ (роз'єднувати щось застебнуте), РОЗСТІ́БУВАТИ (РОЗСТЬО́БУВАТИ рідше), РОЗЩІБА́ТИ, РОЗЩІ́БУВАТИ розм.; РОЗХРИ́СТУВАТИ (перев. одяг — на груд... смотреть

РОЗЩІБАТИ

-аю, -аєш і рідко розщібувати, -ую, -уєш, недок., розщібнути, -щібну, -щібнеш і рідко розщебнути, -щебну, -щебнеш, док., перех., розм., заст. Розстіба... смотреть

РОЗЩІБАТИ

-аю, -аєш і рідко розщібувати, -ую, -уєш, недок. , розщібнути, -щібну, -щібнеш і рідко розщебнути, -щебну, -щебнеш, док. , перех. , розм. , заст. Розст... смотреть

РОЗЩІБАТИ

Розщіба́ти, -ба́ю, -ба́єш; розщі́баний; розщебну́ти, -бну́, -бне́ш і розщіпа́ти, розщепну́ти; розще́б[п]нутий

T: 103