Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
РОЗУМІ́ННЯ, я, с.1. Дія за знач. розумі́ти 1–6 і розумі́тися 1–3.Перед молодим Мічуріним поставало багато глибоких, захоплюючих питань щодо явищ природ... смотреть
ДУ́МКА (продукт мислення; те, що сповнює чиюсь свідомість), ДУ́МА, МИСЛЬ, ГА́ДКА, МІРКУВА́ННЯ, ІДЕ́Я, ПО́МИСЕЛ (ПО́МИСЛ) книжн., ДУ́МОНЬКА фольк.; ОЦІ́... смотреть
РОЗУМІННЯ - 1) У широкому світоглядному плані - результат духовно-практичного засвоєння дійсності, коли зовнішні об'єкти, використовуючись у практиці, залучаються до смислів людської діяльності, виступають її предметним змістом. Інформаційна реконструкція цього змісту і характеризує Р. 2) З гносеологічного боку, Р. - це соціокультурний процес, що передбачає наявність за межами індивідуальної впевненості (в тих чи тих загальнозначущих підставах суспільного спілкування) свого роду базису безперечності. Це насамперед - категоріальні структури, аксіоматичні твердження та парадигми науки, незаперечні емпіричні дані тощо. Усвідомлення зв'язку певних уявлень із таким, історично зумовленим базисом безперечності чи зведення їх до цього базису через модельні образи становить механізм Р. 3) У більш спеціальному плані Р. виявляється у психологічному аспекті (коли воно, зокрема, описується через емпатію - мислиме входження в ту чи іншу ситуацію) та у мовно-комунікаційному ракурсі. В останньому випадку Р. виступає у вигляді діалогу як відображення тексту на тексті та його переоцінка в новому контексті і визначається через процес переведення лінійної послідовності символів в уявлення його смислу (його розпізнання та реконструкцію). Аналіз Р. був історично започаткований у герменевтиці, яка розкрила можливості зведення об'єктів до мовних структур їх Р., проаналізувала специфіку гуманітарного пізнання та комутативний аспект пізнавальних процесів. Подальші дослідження Р. орієнтуються на його розгляд як загальної для всіх дисциплін форми прийняття результатів освоєння світу, в процесі якого явища природи трансформуються у факти культури.С. Кримський... смотреть
-я, с. 1) Дія за знач. розуміти 1-6) і розумітися 1-3). 2) Погляд, кут зору. 3) Знання, досвід у чому-небудь; уявлення про щось. •• У розумінні чиєму ... смотреть
-я, с. 1》 Дія за знач. розуміти 1-6) і розумітися 1-3).2》 Погляд, кут зору.3》 Знання, досвід у чому-небудь; уявлення про щось.У розумінні чиєму — та... смотреть
не ма́ти (ні (ані́)) найме́ншого розумі́ння про що. Зовсім не розбиратися в чому-небудь; не бути обізнаним з чимсь; нічого не знати про щось. (Енн:) Ви не маєте найменшого розуміння про хороший тон і ввічливість (В. Собко).... смотреть
(ким/чим, кого/чого)імен. сер. родупонимание¤ у повному розумінні слова -- в полном смысле слова
[rozuminńa]с.rozumienie
1) понимание, понятие; разумение; соображение; смысл; постижение; уразумение 2) (значение) смысл у такому [цьому] розумінні — в таком [этом] смысле
Understanding; comprehension; (поняття) conception, notion
Розумі́ння, -ння, -нню, в -нні
вчт осмысленность (понимание), соображение
-я n zrozumienie, pogląd, punkt widzenia
Förståelse
Forståelse
Forståelse
conception
გაგება
— різновид мовленнєвої діяльності поряд з породженням мовлення, який полягає в установленні адресатом смислу дискурсу (тексту), усвідомленні авторських дискурсивних (текстових) стратегій, інтенцій адресанта.<br> Див.: <em>Спілкування;</em> <em>Комунікація;</em> <em>Діяльність</em> <em>мовленнєва;</em> <em>Стратегія</em> <em>спілкування;</em> <em>Інтенція;</em> <em>Дискурс;</em> <em>Текст.</em><br> Пор.: <em>Нерозуміння;</em> <em>Породження</em> <em>мовлення.</em>... смотреть