РОЗПУСНИЦЯ

розпу́сниця іменник жіночого роду, істота

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

РОЗПУСНИЧАТИ →← РОЗПУСНИК

Смотреть что такое РОЗПУСНИЦЯ в других словарях:

РОЗПУСНИЦЯ

ПОВІ́Я (жінка, що займається проституцією), ПРОСТИТУ́ТКА, ЖІ́НКА ЛЕГКО́Ї ПОВЕДІ́НКИ, ПА́ПЛЮГА лайл., ХЛЬО́РКА лайл., ПОВІ́ЙНИЦЯ заст., КУРТИЗА́НКА заст... смотреть

РОЗПУСНИЦЯ

РОЗПУ́СНИЦЯ, і, ж.Жін. до розпу́сник.Він зовсім ясно почував відразу до тої кокетки і розпусниці, котра, очевидно, всіми способами старалась заманити й... смотреть

РОЗПУСНИЦЯ

імен. жін. роду, жив.распутница

РОЗПУСНИЦЯ

-і. Жін. до розпусник.

РОЗПУСНИЦЯ

Libertine, debauchee, rake, rip, reprobate, profligate, loose liver

РОЗПУСНИЦЯ

див. повія

РОЗПУСНИЦЯ

Розпу́сниця, -ці, -цею; -ниці, -ниць

РОЗПУСНИЦЯ

= розпутниця распутница, развратница

РОЗПУСНИЦЯ

-і.Жін. до розпусник.

РОЗПУСНИЦЯ

-і ż rozpustnica

T: 128