Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
РОЗМАРКІРО́ВАНИЙ, а, е, с. г.Дієпр. пас. до розмаркірува́ти.Глибоко виорана ще з осені земля була розмаркірована (П. Оровецький);У 27 кварталі [лісу] в... смотреть
-а, -е, с. г. Дієприкм. пас. мин. ч. до розмаркірувати. || розмаркіровано, безос. присудк. сл.
-а, -е, с. г. Дієприкм. пас. мин. ч. до розмаркірувати.|| розмаркіровано, безос. присудк. сл.
ад'єктив