РОЗДВОЄННЯ

роздво́єння іменник середнього роду

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

РОЗДВОЄНО →← РОЗДВОЄНИЙ

Смотреть что такое РОЗДВОЄННЯ в других словарях:

РОЗДВОЄННЯ

РОЗДВО́ЄННЯ, я, с.1. Дія за знач. роздво́їти і стан за знач. роздво́їтися.У неї з'явилось дивне почуття роздвоєння (О. Донченко);У цьому Варвариному по... смотреть

РОЗДВОЄННЯ

-я, с. 1) Дія за знач. роздвоїти і стан за знач. роздвоїтися. 2) Місце, де що-небудь роздвоїлося (у 1 знач.); роздвоєна частина чого-небудь.

РОЗДВОЄННЯ

Fork, bifurcation, divarication; бот., зоол. dichotomyроздвоєння особи — мед. dissociation of personality, multiple personality, split personality

РОЗДВОЄННЯ

(кого/чого) імен. сер. родураздвоение¤ роздвоєння особи -- раздвоения лица

РОЗДВОЄННЯ

-я, с. 1》 Дія за знач. роздвоїти і стан за знач. роздвоїтися.2》 Місце, де що-небудь роздвоїлося (у 1 знач. ); роздвоєна частина чого-небудь.

РОЗДВОЄННЯ

【中】 分裂为二; 分叉; 分枝

РОЗДВОЄННЯ

раздвоение роздвоєня особи — раздвоение личности

РОЗДВОЄННЯ

-я n rozdwojenie; rozwidlenie

РОЗДВОЄННЯ

техн. раздвоение

РОЗДВОЄННЯ ЗОБРАЖЕННЯ

раздвоение изображения

T: 55