Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
РОЗБУ́ДЖУВАТИ, ую, уєш і рідко РОЗБУДЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗБУДИ́ТИ, буджу́, бу́диш, док., кого, що.1. Переривати чийсь сон, примушувати кого-неб... смотреть
РОЗБУДИ́ТИ (перервати чийсь сон, примусити кого-небудь прокинутися), ПРОБУДИ́ТИ, ПІДНЯ́ТИ (ПІДІЙНЯ́ТИ), РОЗБУ́РКАТИ розм., ПРОБУ́РКАТИ розм., ПРОКИ́НУТ... смотреть
-ую, -уєш і рідко розбуджати, -аю, -аєш, недок., розбудити, -буджу, -будиш, док., перех. 1) Переривати чийсь сон, примушувати кого-небудь прокинутися.... смотреть
-ую, -уєш і рідко розбуджати, -аю, -аєш, недок. , розбудити, -буджу, -будиш, док. , перех. 1》 Переривати чийсь сон, примушувати кого-небудь прокинутис... смотреть
Будити, побудити, збуджувати, збудити, позбуджувати, обуджувати, обудити, пообуджувати, пробуджувати, пробудити, попробуджувати, буркати, збуркувати, з... смотреть
дієсл. недокон. виду (що робити?)Дієприслівникова форма: розбуджувавши, розбуджуючи
розбу́джувати / розбуди́ти зві́ра в кому. Сприяти прояву первісних, грубих, жорстоких, хижацьких інстинктів. Запах свіжої крові подіяв на худобу зовсім разюче, розбудив у сумирних волах диких, роз’ярених звірів (О. Гончар).... смотреть
Розбу́джувати, -джую, -джуєш і розбуджа́ти, -джа́ю, -джа́єш
несов. - розбуджувати, сов. - розбудити будить, разбудить, книжн. пробуждать, пробудить
див. будити
Väcka
Vekke
Vække
გაღვიძება