Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ПРОКА́ЗАНИЙ, а, е.Дієпр. пас. до проказа́ти.– Мені коли б оце додому, – чую тихо проказані слова (П. Колесник);Бригадир Шийка, з кашкетом на самій поти... смотреть
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до проказати. || проказано, безос. присудк. сл.
-а, -е.Дієприкм. пас. мин. ч. до проказати.|| проказано, безос. присудк. сл.
ад'єктиввысказанный
Прока́заний, -на, -не