ПОХОДЖАТИ

походжа́ти дієслово недоконаного виду

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

ПОХОДЖЕННЯ →← ПОХОДЖАННЯ

Смотреть что такое ПОХОДЖАТИ в других словарях:

ПОХОДЖАТИ

ГУЛЯ́ТИ (ходити заради відпочинку, задоволення), ШПАЦИРУВА́ТИ зах., СПАЦЕРУВА́ТИ діал., ГАРДУВА́ТИ діал., ГУ́ЛІ дит., розм.; ПРОГУ́ЛЮВАТИСЯ, ПРОХО́ДЖУВ... смотреть

ПОХОДЖАТИ

ПОХОДЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок.Повільно ходити туди й назад або прогулюватися.Край берега дівчинонька Тихо походжає (Л. Глібов);Він походжає від столу до... смотреть

ПОХОДЖАТИ

ходи́ти павиче́м (го́голем). 1. Триматися поважно, гордовито, зарозуміло, зверхньо. Дочка була зальотна птиця..; Червона, свіжа, як кислиця, І все ходила павичом (павичем) (І. Котляревський); Бунчук ходив гоголем. Його вибирали і рекомендували, куди тільки можна було обирати та рекомендувати (М. Зарудний). походжа́ти го́голем. — Ти виходиш на подвір’я, а півень весь у червоному, як живий вогонь, гоголем походжає по росяному спориші і гордим оком подивляє навколо (А. Камінчук). 2. Бути вдягненим у яскраве, барвисте або багате вбрання. — Вирядив (чоловік) дівку як паву, син гоголем ходить, жінка в хустці такій, що всі баби очі рвуть од заздрощів, а в самого чоботи з рипом (А. Дімаров).... смотреть

ПОХОДЖАТИ

дієсл. недокон. виду (що робити?); неперех.Дієприслівникова форма: походжавши, походжаючипохаживатьДеепричастная форма: похаживав, похаживая

ПОХОДЖАТИ

-аю, -аєш, недок. Повільно ходити туди й назад або прогулюватися.

ПОХОДЖАТИ

походжа́ти[похоgатие]-айу, -айеиш

ПОХОДЖАТИ

прохаживаться; прогуливаться, разг. похаживать, погуливать, разгуливать (с целью прогулки); (взад и вперёд - обычно) расхаживать

ПОХОДЖАТИ

Похожає, як пава.Вдає із себе велику пані.

ПОХОДЖАТИ

-аю, -аєш, недок. Повільно ходити туди й назад або прогулюватися.

ПОХОДЖАТИ

див. ходити

ПОХОДЖАТИ

To walk without hurry (leisurely)

ПОХОДЖАТИ

Походжа́ти, -джа́ю, -джа́єш

ПОХОДЖАТИ

{похоgа́тие} -а́йу, -а́йеиш.

ПОХОДЖАТИ

див. ХОДИТИ.

T: 113